Збірка творів (ІХарків ForeverІ)

* * *
Холодно й брудно в зимовому місті
Блукати без грошей і сенсу,
Але не виходить стояти на місці
Чи рухатись, як Мерлін Менсон.

Холодно пити пиво торішнє,
Що не смачне і не гріє.
Зішкрібаю зі стелі думки горішні –
Зародки філософії.

Холодно, бо всюди ходять знайомі,
Але не реальні люди,
Мені вони всі достеменно відомі –
Ніхто з них не знає, що буде.







* * *
Часом мені здається,
Що жити уже запізно.
Підлітки нюхають клей
і розбрідаються містом,
Стеля тисне на скроні
Цементно-сірою масою,
Хукають люди в долоні,
Надія не гріє – згасла.
Старі з торбами картоплі
Спішать на місцеві ринки,
Зростають в степах коноплі,
Плавають в морі риби...
І дівчина зранку купує
У маркеті каву в гранулах.
Може я помиляюсь?
Може жити – зарано?







* * *
поезія – це не питання
поезія – це навіть не відповідь
це зблиск підсвідомості граней
це грашки у сповідь – не вірте їй







* * *
Там, де нарешті почнуться твої дзеркала,
Скінчиться вічне бажання
бути як хтось.
Те, що ти з?вжди
У цьому житті шукала,
У дзеркалі вічності
врешті-таки знайшлось.







* * *
коли виграєш, то гра
зазвичай закінчилась.
коли програєш, то
врешті виходить те саме.
чи варто шукати в житті
хоч якісь причини
якщо однаково прийдеш
до свого зламу?







* * *
Притулившись лицем до заднього скла
Увінчавши погляд у далечінь
Ти була, хоча майже і не була
Бо не стало нараз звичайних значінь

Спочивали янголи в небесах
Спочивало серце – мов кошеня
Спочивали думки у шухлядах-снах
Спочивало знання. (Безмовне знання)