Серед темної ночі

Серед ночі Київ

Криється туманом.

Розмовляє вітер

З бронзовим Богданом.

— Облітав я,— каже,—

Вулиці всі чисто.

Як змінився Київ,

Це прадавнє місто!

Де вітри гуляли,

Там нові квартали...



А Богдан зітхає:

— Що там ті квартали…

Нині і кияни

Зовсім інші стали.

Я сто літ на площі

Днюю і ночую,

Але дуже рідко

Рідну мову чую.