Іван ДРАЧ



Етюд про хліб



Яйце розіб'є, білком помаже,

На дерев'яну лопату — та в піч,

І тріскотітиме іскрами сажа —

Мініатюрна зоряна ніч.



На хмелі замішаний, видме груди,

Зарум'янілий, круглий на вид.

Скоринка засмалена жаром буде,

Аж розіграється апетит.



В підсохлому тісті кленова лопата

Вийме з черені, де пікся в теплі, —

І зачарується білена хата

З сонця пахучого на столі.