Володимир ПАВЛІВ |
Усвідомлення |
Усвідомлення сховку у країні крилатих левів орлів рогатих і стоногих риб між плес озер дзеркальних порослих жабуринням пилу де діви живуть хвостаті що носять на грудях великі грона персів і зваблюють мужів м'язистих та суворих з до пояса тулубом кінським знайдеться завжди місцина десь на кущі кришталевої люстри й для мене безплотного та ніжноголового еміґранта Усвідомлення подорожі Подорож наша на підвищеній швидкості тільки у подорожі кохана було нам по-справжньому добре тільки у подорожі тільки у подорожі ожили обабіч дороги затерті заслинені образи бо подорож наша була не салонними стежками розкоші несмаку нещирості а подорож наша була курною дорогою нашого недосвідченого неосвіченого народу як же ж нам тепер кохана як же ж тепер у цьому місті де кожний впізнає осяяних ореолом подорожі Усвідомлення вчорашнього дня Вчора минув той день в якому ми стрінемося згодом щоби під левами чи під деревами в подорожній затишній кавярні за філіжанкою кави озброївшись партитурою - листками потертих спогадів сумними потертими голосами виконати сентиментальну пісеньку про нашу юність де ми так і не зустрілися щоби стати щасливими *** наша кімната, як Ноїв ковчег відплила на хвилях дощу в ній є все необхідне для нас все щоб вижити від спраги два келихи повних вина від голоду дві помаранчі тугі золоторунні підніжжя гори де шат наших залишки свідки очищення і ми на узвишші чаклуєм над нашим майбутнім *** тісто наших перемішаних тіл було біле і м'яке руки наші були майстерні у пошуку форм екстази вичавлюючи крізь пальці це млосне місиво творячи з нього химерні фігури плетива дивними були прикраси дві пари родзинок пошерхлих що хаотично блукали по тісті не годні зустрітись |