Іван ЛУЧУК



Із Книжечки уламків

(фраґмент)

Я декадент, якого правди сила,
мов паралітик той на роздорожжу.

05. 08. 97.


***

Я казав на чорне-
- що воно чорне,
а на біле -
- що його нема.
08. 02. 87.


***

хочу завжди ставити плюс
а виходить мінус
хочу ступити вперед
а ступаю назад

беру час у спільники
а він мене зраджує
стелю на дивані
а лягаю на підлозі

про тебе думаю
з ідіотським виразом
єдине моє амплуа
бути твоїм катом

не бійся
я ніжний милий кат
єдиноможливий вихід
щоб не стати просто вбивцею

заховаю зло подалі
і знову ніщо не даремно
твої пурпурові іскри
знову в моєму сні
16. 12. 85.


***

Ятаганно вигнуті кінці маленьких ножиць,
летючі нігтики сідають на підлогу,
а один залетів аж на килим.

Діти під наглядом
перебігли дорогу,
а один, обережніший,
залишився по цей бік,
бо листок світлофора опав
і попередив, що може бути кров.

Хмари пройшли десь убік,
одна лише зараз пливе,
досить швидко пливе,
доганяючи табун.

А зі мною все нормально -
я і далі росту на пальці,
а якщо і буду відрізаний,
то впаду лише на підлогу;
я перебіг зі всіма дорогу,
і вже давно зайшов до музею;
я ніколи не відбивався від табуна,
хіба лише раз на короткий час -
на життя (по аналогії до: на смерть).
09. 12. 85.


***

два горобці сидять на вежі
купили 100 грам дешевих цукорків
розкрили кульок і їдять
ірис зав'яз у дзьобиках

краще мати повний дзьоб
малоїстивного ірису
ніж порожніх
вимовлених і не - слів

або взагалі ще краще
бути рибою

отже дві летючі рибини
залетіли на вежу
і сидять без цукорків

не даремно рибка була золотою
- мовчазною

дівчинко краще мовчи
бо слова можуть злизати
весь твій чар
і у мене знову буде розчар
16. 11. 85.


АБРАКСАС

Навіяне романом
"Деміан" Г. Гессе

Небо і час,
числа і люди -
все Абраксас,
півняча голова,
ноги-змії і тіло ніби людське.
Добро і зло
з'єдналися в Абраксасі.

Змагання добра і зла вважається споконвічним,
вічне воно протиріччя,
я за гармонію протиріч,
і зараз переплів добро і зло.

Пивом можна лікуватися і від меланхолії,
і, коли його підігріти й додати ґоґолю-моґолю,
можна тоді лікувати простуджене горло.
В цьому випадку, правда, більше добра,
але є трохи й зла.

Або відкриваєм для себе якусь таємницю, і, виявляється, скринька
зверху прегарно різьблена,
а всередині - мотлох.
Розчарування - добро чи зло?

На кожному кроці
подібне щось зустрічається.
От якщо в мене
один туфель порвався, а другий - ні,
то хіба порваний - зло, а цілий - добро?
По дорозі до себе
обидва - рівні.

Дорога до себе
обвішана паперовими ґірляндами
і вінками з живих квітів.

Я раз у гостях пресмішно помилився -
взяв з вази воскове яблуко.

А якось нежданно,
думаючи, що маю справу із манекеном,
був обдарований шаленою ласкою.

Не розберем - де добро, а де зло.
Наче пробуєш торт:
крем і тісто сприймається - як єдине на смак,
їх розділяти - просто немає сенсу,
хіба що не любиш крему - і відкидаєш,
тоді ти праведник тіста,
тоді ти класичний грішник,
бо йдеш лиш за тим,
що приносить насолоду.

Два ока на мене дивляться,
одне - Бог, друге - біс,
і обидва - я.
03. 11. 85.


***

Сталося щось незвичайне -
зійшлися Камінна душа, Камінний
гість, Камінний господар і Камінна квітка.

(Матроси за сушею скучили -
хоч би клаптик її побачити.
Аж он видніється атол,
лише атол.)

Чортові камені серед зелені,
обгризені вітром,
посічені датами та іменами.

Ці чотири камені
очищають більше повітря,
аніж навколишній ліс.
29. 05. 85.


ІСТОРІЯ ФІАСКО

фіалки (1 букетик) - 50 коп.
нарциси білі (10 шт.) - 1 крб.
нарциси білі (7 шт.) - 70 коп.
один нарцис білий - 10 коп.
тюльпани (3 шт.) - 1 крб.
цукерка "Білочка" (1шт.) - 10 коп.
нарцис жовтий (1 шт.) - 30 коп.
талон тролейбусний (1 шт.) - 4 коп.
----------------
3 крб. 74 коп.

1984.


***

Купіть мене,
я відповідаю всім світовим стандартам,
у мене високі смакові якості,
я довго ношусь,
я протиударний.

Мене купили,
три роки мною покористувалися
і здали в комісійний магазин
під іншою назвою.

А хто я? Я факт -
цікавий, але забутий,
відроджений, але перекручений.
08. 03. 84.


***

Як тільки відбувся потоп,
ми сиділи на його березі
і пили тонізуючі напої.

Ми побачили Ноя...
Ми дивились телевізор життя,
нам випадок підсунув
щасливу лотерею -
побачити Ноя.

Хіба від тонізуючих напоїв
аж так у голову заходить хміль?
01. 04. 81.