Вірші

* * *
Коли я працювала
була потрібна всім,
бо від мене на щось
та сподівались.
Зі мною здоровались,
кланялись на віддалі,
мене знали, любили,
поважали.
Працювала я немало літ,
було по-всякому —
і добре, і турботно.
Але все ж серед людей,
хоч інколи і
дуже клопітно.
Літа минули ті
і тепер досить
сумно мені.
Мої думки завжди

про те, — минуле —
інколи так хотілось би мені,
розпочати все заново —
але, на жаль, це повернути
неможливо...


* * *

У моєму городі

я буваю інколи зовсім сама.
Люблю дивитись на сонце,
як воно світить,
яка там краса!
Ви собі просто не уявляєте.
У деяких хвилинах

мої думки дуже далеко

про минулий час.
Щоб я дала за це,
щоб повернути найкращий

час молодості.
На жаль, це є неможливо.
Це так далеко,
як мої роки від мене...

м. Винники


Прим.: вперше ці вірші були надруковані в газеті "Винниківський вісник"