Смерть комсомольця

Вони влетять подібно до Амурів
(закохані країн єднайтесь воєдино!),
на крилах несучи пилюку куряв.
І, вимірявши в серці середину,
націлять в нього прірви дул холодних.
Та буде все анатомічно просто,
коли прошиють кулі простір
лиш кілька отворів глибоких й неприродних.
Поглянуть очі сумно і поважно
на килими ворсові, меблі нові.
І стеля, де сплелися стежі крові,
для тебе буде небом недосяжним.
Ти станеш вмить безшумним, вільним птахом
і, вирвавшись крізь шибу з мертвих стін,
кружлятимеш невидимий над дахом
і каркатимеш вбивцям навздогін.