Харків

Це місто як вихор
велике
й
незатишне
Це місто метро
мчить у
просторі
вічності
Це місто буденне
до болю
звичайного
Це місто незґрабне
в своїй
розмаїтості
Це місто є змістом
річок
що вже
висохли
Мова парканів
його
lingua
sacra
Це місто
відпустить
усіх
хто
залишив
Це місто умістить
усіх
хто
лишається
Це місто ти любиш
коли від’їжджаєш
Це місто ненавидиш
знов
повертаючись
Це місто з тобою
в тобі
проростає
Й життя ти читаєш
абеткою
Харкова.