Софія ДОНЕЦЬ |
Кольори |
КОЛЬОРИ: Білий. Сніг до обрію, до неба, Білі коні запрягли, Покосили білі стебла, По обличчі провели. Сплю в долонях у туману, І до сонної душі Доторкнуться рано-рано Білосніжні комиші. Побіжу, така чудесна, По дівочості снігів, Мов примара безтілесна, Не лишаючи слідів. Побіжу, така прозора, Безневинна, мов дитя, Лігво білого дракона розглядаючи здаля. КОЛЬОРИ: Жовтий. Поле - гаряче море, Спекотливий день навколо, Небо жовте і голе, Жайвір звучить святково. Святково і жовто-жовто І гаряче, мов жарина, Повільно над полем тане Жовта хмарина. Як музика з нот зростає, З насіння зростають квіти, Єднанням жарин спадає Пил на гаряче жито. Ховрах підспіває полю, Огляне вогнисте диво, Коні біжать за мною, Коні біжать сміливо. КОЛЬОРИ: Чорний. В чорному лісі змія, Чорна, мов грішна ніч, Парує чорна земля, Кличе нещастя сич. Десь на краю села, Чорним повита сном, Дівчина молода Тужить за козаком. Ворожить ворожка-ніч, Відьма крадеться в хлів, Чаклує чаклунка біль, Аби не болів. Любко, не треба сліз, Козаче, чого сумний? Трунок чорнявих кіс Поглядом чорним пий. КОЛЬОРИ: Фіолетовий. Ночі мої, вечори медоборні бузкові, Шалі прозорі покинутих мною дріад, Груди спирає обірваний плач на півслові, П'яне повітря вібрує під стогін цикад, В сад, через сад, поза садом вогні вечорові, Пахне димами душі фіолетовий рай, Пахне димами палітра моєї любові, Вершник прозорий, благаю тебе, не зникай, Я натомилась, бузок опадає на очі, Я відпочину і знову піду у світи, Ночі мої, фіолетові зоряні ночі, Я обіцяю ще раз повернутись сюди, Вірного серця шматочок візьми, - не шкодую, Вірного серця шматочок візьми, - не корю, Хочеш, бузкову печаль я тобі подарую, Я ж тебе так безнадійно і вірно люблю. |