Твори

Зваба
(за Григорієм Штонєм)

1.

Твоє дитинне: "Не займай!" -
Мені почулось знаєш чим?..
Що я й вчинив.

2.

Спиною вигнулась навстріч,
Наче трамплін...
Фальстарт - іще не фініш.

3.

Двобічний кут украй тугіш
Тугою рветься...
То є гютаббіччя.

4.

Твій плач по стогоні.
Болить?..
І чом ті сльози нас зігріли?

5.

Від сонцевиливу -
Затьмарення душі;
І тіло від солодких спазм - солоне.

6.

А врешті мовила:
"Давай полежимо".
Так, ніби ми весь час стояли.

Львівське кохання

від тиску надій
різко
зірву з тебе плаття
і краятиму
дві квітки латаття
бліді
на смаглій воді
та маятником
спадатимуть рухи додолу
і лівов і правов руков
як в Домініканськім костьолі зміщавсь колись витвір Фуко

Лист з Петербурґу

Ти знаєш, в Петербурзі, - я помітив, -
Є відображення не лише у каналах,
А й у бруківці набережних їхніх.
І вдень вони різняться: у бруківці -
Домів вітрини, бігцем перехожі
Спливають. А мости і огорожі,
Човни і східці міняться в воді.
Та білими ночами все інакше:
В каналах відбиваються обійми,
Палкі цілунки пар на парапеті;
А в набережних- пар, які гуляють
По них, за руки взявшись.Уяви,
Що за дурман є - палахкою ніччю
Іти через пестливі світлотіні,
Крізь шепіт, подихи. Я вийшов до Неви,
Аби чимшвидше серцем зшаленілим
Ковтнути вітру Балтики.
Все місто
Схвильованим було і оповитим
Печаллю білокам'яною. Я
Миттєво здогадався про причину -
За ким сумує щемно Петербурґ:
Він, як і я, вже скучив за тобою.

Я знаю, і ґраційністю Палацу,
І шармом елеґантної Фонтанки,
Пістрявим духом Спаса-на-Крові,
Й усім своїм могутнім Невським серцем -
Санкт-Петербурґ закоханий у тебе!



Американський вимір
(за В.Лазарєвим)
Якщо вибирати
між щасливою людиною, яка спокійно сидить,
і нещасною, яка, проте, біжить, -
американці виберуть ТУ, ЩО БІЖИТЬ.
Дейл Карнеґі

Спалах енергій.
Реакція формул.
Відповідати струмові імпульсів можна хіба у капсулі. Ризик. І розрахунок.
І ризик понад розрахунок.
Стрімко змінюються ґенерації швидкостей.
Викривлення простору унаочнюється.
І людина всередині швидкостей має якісь нові контури...

Знічев'я - обрис дівочого обличчя
у вікні ехсіизіуе-лімузину,
коли по очах періщить світло зустрічних машин.
Юнка, що робить манікюр в автомобілі під час заторів. Жінка, що снідає в автомобілі,
і потім філіжанка з-під кави - на підлозі за її місцем. Руки чоловіка за кермом водночас гортають гербарій
із зображеннями кількох засушених жінок...

Доторки пальців до клавіш із знаками,
палахкотіння міріадів процесорів:
Америка знайшла свою головну музику,
щасливими є композитори чисел,
щодня відчуваючи радість перевтілення...

Натомість Святому Францискові
бракує радості духовних втілень:
він не те, щоби не мав роботи,
але має постійно ії шукати.

Боже упаси вас випасти з капсульних створ:
повразливішаєте, наче ніжне тільце устриці,
а тінь Самотнього Вовка не підкаже алґоритму,
не розкриє послідовності вірних вчинків,
бо блукаючі душі
не володіють цим знанням.